джип
ДЖИП, а, ч.
Легковий автомобіль підвищеної прохідності для перевезення людей і вантажу.
Часом, тільки повернешся, виморений, з роботи, помився, сів з хлопцями в доміно поклацати чи за книжку взявся, а тут уже мчить джип заводський, записку тобі подають: “Містер Іван, просимо негайно в цех...” (О. Гончар);
Почалось плоскогір'я. Джип набирав розгону й зухвало плигав на баюрах (І. Білик);
У чистому лісовому повітрі ще довго висів запах соляркового диму від джипа (із журн.);
Зараз вода відступає, у постраждалих районах проводяться рятувальні роботи. Місцева влада звернулася до власників джипів та всюдиходів з проханням про допомогу автомобілістам (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- джип — джип іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- джип — -а, ч. Автомобіль підвищеної прохідності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- джип — (англ. jeep, від jее – рухатись, пересуватись) легковий автомобіль підвищеної прохідності з відкритим кузовом. Словник іншомовних слів Мельничука
- джип — Вантажопасажирський автомобіль підвищеної прохідності із спрощеним кузовом; назва походить від марки америк. автомобілів, що їх випускали з часів II Світової війни. Універсальний словник-енциклопедія