джмелик

ДЖМЕ́ЛИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до джміль.

Роззираюсь і завмираю від несподіванки, бо прямо переді мною сів на квітку джмелик (із журн.);

* У порівн. Іскри летять на всі боки, як джмелики, так що Однокрил ледве встигав за ними очима: спіймати б хоч одну та в кубло... (Григір Тютюнник).