дзвонарка

ДЗВОНА́РКА, и, ж.

Жін. до дзвона́р.

Сімдесятип'ятирічна мешканка Полтави – найстарша дзвонарка України. Вона щодня, не зважаючи на погоду, йде дзвонити в місцевому Свято-Троїцькому храмі (з газ.);

Баба Марія бозна-яким побитом пам'ятає всі наші вдяганки. Але її не називають гардеробницею. Дзвонарка – ось хто вона така. Ще відтоді, як бігала по школі з мідним дзвоником (К. Гриб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me