дзизкіт

ДЗИ́ЗКІТ, коту, ч., розм.

Дія за знач. дзи́зкати і звуки, утворені цією дією.

Вже, здається, й болю не було, була тільки отупілість виснаги, дзизкіт куль, вибухи, атаки та контратаки (О. Гончар).