дзиґарник

ДЗИҐА́РНИК, а, ч., розм.

Те саме, що годинника́р.

– Про щастя, отже, проповідує історик, хімік, фізик, граматик, землемір, солдат, дзиґарник – усі, кому лиш забагнеться (Василь Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me