дзиґарник
ДЗИҐА́РНИК, а, ч., розм.
Те саме, що годинника́р.
– Про щастя, отже, проповідує історик, хімік, фізик, граматик, землемір, солдат, дзиґарник – усі, кому лиш забагнеться (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me