дзьоборил
ДЗЬОБОРИ́Л, а, ч.
Кит родини дзьоборилових.
Справжній дзьоборил у довжину не перевищує 8 метрів (з наук.-попул. літ.);
Дзьоборила можна навчити грати в м'яч (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me