дзьоборил

ДЗЬОБОРИ́Л, а, ч.

Кит родини дзьоборилових.

Справжній дзьоборил у довжину не перевищує 8 метрів (з наук.-попул. літ.);

Дзьоборила можна навчити грати в м'яч (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me