дзюбастий
ДЗЮБА́СТИЙ¹, а, е, розм., рідко.
Те саме, що дзьоба́стий.
Вона ввіткнула дзюбастий ніс у хустинку (із журн.).
ДЗЮБА́СТИЙ², а, е, розм.
Те саме, що дзюба́тий².
Кругле, дзюбасте обличчя, злі-презлі очі. Й ще одне поруч – великий лоб, важке підборіддя, а поміж них – пипоть носа (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me