дзюркнути

ДЗЮ́РКНУТИ, не, док., розм.

Однокр. до дзюри́ти.

Прилетіла звідкись стріла, чи то чужа, чи наша, вдарила того коня в шию, чорна кров дзюркнула просто на отрока (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюркнути — дзю́ркнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дзюркнути — -не, док., безос. Пролитися тонким струменем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзюркнути — Дзюркнути, -ну, -неш гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула. Млр. л. сб. 229. Словник української мови Грінченка