диграф

ДИГРА́Ф, а, ч., лінгв.

Писемний знак, що складається із двох букв і використовується для позначення на письмі фонем.

В англійській мові використовуються диграфи th, ch, sh, oo, qu та ін. (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диграф — дигра́ф іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. диграф — -а, ч. Будь-які дві букви у слові, що промовляються як одна фонетична одиниця. Великий тлумачний словник сучасної мови