дизасоціація

ДИЗАСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж.

Психологічний процес, протилежний асоціації – розпадання асоціації на її складові елементи.

На суттєву роль процесів дизасоціації вперше звернув увагу І. М. Сєченов, який вважав, що на основі розвитку відчуттів, уявлень, в утворенні абстрактів і самосвідомості лежать процеси не тільки асоціації, але й дизасоціації (з наук. літ.);

Поряд із встановленням асоціацій в розумовій діяльності існує протилежний процес – дизасоціація, тобто роз'єднання зв'язків, що дозволяє вичленовувати окремі ознаки, властивості та ін. (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дизасоціація — дизасоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дизасоціація — -ї, ж., психол. Розпад асоціації на її складові елементи; процес, протилежний асоціації. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дизасоціація — дизасоціа́ція (від диз... і асоціація) психол. розпад асоціації на її складові елементи, процес, протилежний асоціації. Словник іншомовних слів Мельничука