дизасоціація
ДИЗАСОЦІА́ЦІЯ, ї, ж.
Психологічний процес, протилежний асоціації – розпадання асоціації на її складові елементи.
На суттєву роль процесів дизасоціації вперше звернув увагу І. М. Сєченов, який вважав, що на основі розвитку відчуттів, уявлень, в утворенні абстрактів і самосвідомості лежать процеси не тільки асоціації, але й дизасоціації (з наук. літ.);
Поряд із встановленням асоціацій в розумовій діяльності існує протилежний процес – дизасоціація, тобто роз'єднання зв'язків, що дозволяє вичленовувати окремі ознаки, властивості та ін. (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дизасоціація — дизасоціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дизасоціація — -ї, ж., психол. Розпад асоціації на її складові елементи; процес, протилежний асоціації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дизасоціація — дизасоціа́ція (від диз... і асоціація) психол. розпад асоціації на її складові елементи, процес, протилежний асоціації. Словник іншомовних слів Мельничука