диктований

ДИКТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до диктува́ти.

Він схоплювався серед ночі, переповнений інформацією, гіпотезами та емоціями, одержимий потребою вилити всю цю вогненну лаву – на папір. І ледве встигав записувати на білих аркушах своїм красивим летючим почерком ніби кимсь диктований текст (Г. Тарасюк);

Ефективність використання інформаційних комунікацій значною мірою залежить від диктованого потребами соціальних структур рівня їх наповнення інформацією (з наук. літ.).