дилемний

ДИЛЕ́МНИЙ, а, е.

Стос. до дилеми.

Але виникало питання, яким же чином “південно-східна республіка комун” може досягти настільки високого рівня розвитку мистецтва, щоб стати “оазисом” “азіатського ренесансу”? Тут і поставив М. Хвильовий дилемне питання: “Європа чи просвіта?” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дилемний — диле́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дилемний — -а, -е. Прикм. до дилема. Великий тлумачний словник сучасної мови