диметиламін
ДИМЕТИЛАМІ́Н, у, ч., хім.
Безбарвний газ із різким неприємним запахом, який при охолодженні легко зріджується в безбарвну рідину.
Диметиламін застосовують в органічному синтезі, для отримання лікувальних речовин, ракетного палива та ін. (з наук. літ.);
У промисловості диметиламін отримують із метилового спирту й аміаку, а також із формальдегіду і хлористого амонію (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диметиламін — диметиламі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- диметиламін — -у, ч. Вторинний аліфатичний амін. Великий тлумачний словник сучасної мови