диплодок

ДИПЛОДО́К, а, ч., палеонт.

Викопний велетенський рослиноїдний динозавр підряду зауроподів мезозойської ери з дуже довгою шиєю і хвостом та відносно невеликою головою.

Диплодоки пересувалися на чотирьох ногах, задні ноги були довші за передні, хребці в тазовому відділі зрощені між собою (з наук. літ.);

Викопні рештки диплодоків знайдені у верхньоюрських відкладах Північної Америки (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. диплодок — -а, ч. Рід велетенських викопних плазунів із групи динозаврів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. диплодок — диплодо́к (від грец. διπλόος – подвійний і δοκός – колода) рід велетенських викопних плазунів з групи динозаврів. Існували за мезозою. Словник іншомовних слів Мельничука