дисбатівець
ДИСБА́ТІВЕЦЬ, вця, ч., розм.
Той, хто проходить службу в дисбаті.
Ми попрямували до зони, де за височезними воротами й колючим дротом мешкають засуджені солдати. З дверей кімнати для побачень виходили батьки дисбатівців (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me