дисертантка
ДИСЕРТА́НТКА, и, ж.
Жін. до дисерта́нт.
Звертаючись до опису та вивчення фресок Кирилівської церкви, дисертантка ставить головний акцент не на мистецтвознавчому аналізі, а на репрезентативному ідеологічному змісті сюжетів (з наук. літ.);
Розглядаючи основні форми і способи рецепції мотивів та образів світової літератури у творчості О. Кобилянської, дисертантка з'ясовує насамперед своєрідність їх осмислення українською письменницею (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дисертантка — дисерта́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дисертантка — -и. Жін. до дисертант. Великий тлумачний словник сучасної мови