дискінезія

ДИСКІНЕЗІ́Я, ї, ж., мед.

Розлад рухових актів (у тому числі внутрішніх органів), який полягає в порушенні тимчасової та просторової координації рухів.

Відомі дискінезії повік, гортані, жовчних шляхів, кишечника та ін. (з навч. літ.);

Велике значення у виникненні дискінезії мають психоемоційні та неврогенні впливи (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискінезія — -ї, ж., мед. Розлад довільних рухів. Дискінезія жовчних шляхів — функціональні розлади тонусу та моторики жовчного міхура та жовчних шляхів. Великий тлумачний словник сучасної мови