дискінезія
ДИСКІНЕЗІ́Я, ї, ж., мед.
Розлад рухових актів (у тому числі внутрішніх органів), який полягає в порушенні тимчасової та просторової координації рухів.
Відомі дискінезії повік, гортані, жовчних шляхів, кишечника та ін. (з навч. літ.);
Велике значення у виникненні дискінезії мають психоемоційні та неврогенні впливи (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дискінезія — -ї, ж., мед. Розлад довільних рухів. Дискінезія жовчних шляхів — функціональні розлади тонусу та моторики жовчного міхура та жовчних шляхів. Великий тлумачний словник сучасної мови