диспрозій
ДИСПРО́ЗІЙ, ю, ч.
Хімічний елемент з порядковим номером 66, рідкоземельний метал.
Диспрозій складається із семи стабільних ізотопів (з наук. літ.);
Поль-Еміль Лекок де Буабордан, французький хімік; відкрив хімічні елементи галій, самарій та диспрозій (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- диспрозій — диспро́зій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
- диспрозій — -ю, ч. Dy. Хімічний елемент, належить до рідкісноземельних металів. Проста речовина – м'який світло-сірий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
- диспрозій — диспро́зій (від грец. δυσπρόσιτος – труднодоступний) хімічний елемент, символ Dy, ат. н. 66; рідкісноземельний метал, належить до лантаноїдів. Словник іншомовних слів Мельничука
- диспрозій — Dy, хіміч. елемент з атомним числом 66; м'який сріблястий метал; хіміч. активний; відкритий 1886 Буабодраном. Універсальний словник-енциклопедія