дистанційований

ДИСТАНЦІЙО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до дистанціюва́ти.

Ідеться не тільки про відсутність драматичного таланту співачки, швидше, про інший тип темпераменту – холодний, дистанційований, схильний тримати свої емоції подалі від людського ока (з газ.);

// у знач. прикм. Який дистанціювався від кого-, чого-небудь.

Герой твору зосереджений на власних думках, переживаннях, стриманий і дистанційований (з наук. літ.).