дистимія
ДИСТИМІ́Я, ї, ж., мед.
Порушення настрою, що характеризується смутком, пригніченістю, невдоволенням, гнівливістю.
Дистимію супроводжують такі симптоми: безсоння або підвищена сонливість, втома чи недостатність енергії, понижена самооцінка, песимізм, відчуття безнадії та ін. (з наук. літ.);
Дистимія часто виникає після фізичного виснаження, тривалих і значних переживань (з наук.-попул. літ.);
Діагноз “дистимія” може бути встановлений, якщо цей розлад продовжується не менше двох років (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me