дистонія
ДИСТОНІ́Я, ї, ж., мед.
Патологічне порушення тонусу тканин організму.
М'язова дистонія проявляється звичайно спазмами у м'язах плечей, шиї, тулуба і кінцівок (з наук. літ.).
△ (1) Вегетати́вно-суди́нна дистоні́я – судинна дистонія, зумовлена порушенням функцій вегетативної нервової системи.
Вегетативно-судинна дистонія за гіпертензивним типом часто буває у підлітків з прискореним фізичним розвитком (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дистонія — -ї, ж., мед. Патологічна зміна тонусу. || Послаблений м'язовий тонус. Вегетативно-судинна дистонія — поширене у лікувально-діагностичній практиці позначення вегетативних розладів. Великий тлумачний словник сучасної мови