дистрибуція

ДИСТРИБУ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Організація збуту товару, розподіл товару мережею збуту.

Компанія повністю сконцентрована на першочергових завданнях – наданні якісного сервісу власникам полісів, а також підтримці та розвитку ключових каналів дистрибуції (з газ.).

2. лінгв. Сукупність контекстів, у які може потрапляти певна мовна одиниця.

Поняття дистрибуції відображає той факт, що кожна одиниця (за винятком речення) має обмежену більшою чи меншою мірою здатність сполучатися з іншими подібними одиницями (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дистрибуція — Розподіл Словник чужослів Павло Штепа
  2. дистрибуція — -ї, ж. 1》 Розчленування, розподіл. 2》 лінгв. Розподіл мовних одиниць у потоці мовлення або у системі мови відповідно до законів даної мови. || Сукупність контекстів, у яких може зустрічатися певна мовна одиниця і які протиставляються всім контекстам, де вона зустрічатися не може. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дистрибуція — дистрибу́ція (від лат. distributio – розчленування, розподіл) сума всіх оточень, у яких трапляється певна мовна одиниця, бо кожна з них (крім речення) має більш чи менш обмежену здатність поєднуватися з іншими подібними до неї одиницями. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дистрибуція — ДИСТРИБУ́ЦІЯ, ї, жін., лінгв. Сукупність контекстів, у яких може зустрічатись певна мовна одиниця і які протиставляються всім контекстам, де вона зустрічатись не може. Словник української мови в 11 томах
  5. дистрибуція — дистрибу́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  6. дистрибуція — (лат. — у суворому порядку) Кошторис витрат на будівництво, який часто вживався в Російській імперії XVIII ст. Архітектура і монументальне мистецтво