дихроматизм

ДИХРОМАТИ́ЗМ, у, ч.

1. мед. Аномалія колірного зору, яка виявляється в тому, що для отримання будь-якого кольору спектра людині достатньо двох вихідних кольорів, а не трьох, як людям із нормальним колірним зором.

Якщо одна група колбочкових рецепторів не виконує свої функції – виникає дихроматизм (з наук. літ.).

2. хім. Різка зміна забарвлення деяких розчинів при зміні їх концентрації.

Явище дихроматизму демонструють розчини ціаніну: розбавлені мають синє забарвлення, більш концентровані – червоне (з наук.-попул. літ.).