добродійництво

ДОБРОДІ́ЙНИЦТВО, а, с.

Те саме, що доброді́йність.

Крім промови, що стала своєрідною похвалою великому князю Рюрику Ростиславичу за його добрі діла і добродійництво, Мойсею належать й інші записи зводу (з наук. літ.);

Євангеліє має в собі благодатну силу, яка спонукає людину до добродійництва (з рел.-церк. літ.).