доброзичність

ДОБРОЗИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко.

Абстр. ім. до добрози́чний.

То ж кому кого рятувати? запитував ти, співіснуючи серед своїх, що працювали в святій доброзичності на себе й на вічного злодія (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me