доброзичність
ДОБРОЗИ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко.
Абстр. ім. до добрози́чний.
То ж кому кого рятувати? запитував ти, співіснуючи серед своїх, що працювали в святій доброзичності на себе й на вічного злодія (Є. Пашковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me