довгобуд
ДОВГОБУ́Д, у, ч., розм.
Недобудована споруда; будівництво, що затягнулося на невизначений термін.
Вийнявши з чемодана купу фотографій, на яких Батько спеціально для мене з найкращих міркувань зафіксував наш довгобуд, я уважно, мов уперше, роздивлявся їх (О. Шугай);
Після тривалого застою завершено десятки довгобудів (із журн.);
По обидва боки від дороги то тут, то там здіймаються довгобуди. Здавалося, що роботи тут припинилися водночас (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me