довивчати

ДОВИВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОВИ́ВЧИТИ, чу, чиш, док., що.

Вивчати що-небудь до кінця або до певної межі.

Проблему треба довивчати й вирішувати (з газ.);

Необхідно на сучасному рівні довивчити печерні системи Поділля, дати їх науковий і популярний опис, розробити туристичні маршрути, видати путівники й карти (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me