довивчати
ДОВИВЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОВИ́ВЧИТИ, чу, чиш, док., що.
Вивчати що-небудь до кінця або до певної межі.
Проблему треба довивчати й вирішувати (з газ.);
Необхідно на сучасному рівні довивчити печерні системи Поділля, дати їх науковий і популярний опис, розробити туристичні маршрути, видати путівники й карти (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me