довивчення
ДОВИ́ВЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. дови́вчити.
Найкращі в Україні за якістю трепели та найбагатші з відомих родовища опалу варто розглядати як перспективні види сировини, які можуть бути освоєні після довивчення (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me