довивчення

ДОВИ́ВЧЕННЯ, я, с.

Дія за знач. дови́вчити.

Найкращі в Україні за якістю трепели та найбагатші з відомих родовища опалу варто розглядати як перспективні види сировини, які можуть бути освоєні після довивчення (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me