довкільний
ДОВКІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Те саме, що довко́лишній.
Закинутий у це село, в цей дім, у цю кімнату, спокійно зміг [Тарас], без суєти розглянути довкільний світ (Василь Шевчук);
З лісів довкільних сірі зозулі предовгого наобіцяли строку (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довкільний — довкі́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- довкільний — -а, -е. Прикм. до довкілля. Великий тлумачний словник сучасної мови