довішуватися
ДОВІ́ШУВАТИСЯ, ується, недок.
Пас. до дові́шувати.
Важливіші акти повинні були писатися на пергаменті або папері. До грамот довішувалася воскова печатка (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me