довішуватися

ДОВІ́ШУВАТИСЯ, ується, недок.

Пас. до дові́шувати.

Важливіші акти повинні були писатися на пергаменті або папері. До грамот довішувалася воскова печатка (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me