додирати

ДОДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОДЕ́РТИ, ДОДРА́ТИ, деру́, дере́ш, мин. ч. доде́р, ла, ло і додра́в, дра́ла, ло; наказ. сп. додери́; док., кого, що.

Закінчувати дерти (у 1–4 знач.).

Додирати сорочку;

Додерти шкуру.