дозорчиня

ДОЗОРЧИ́НЯ, і, ж., заст., рідко.

Жін. до дозо́рець 2.

[Служебка:] Тепер я .. дозорчиня над всіма хлівами, а трохи згодом ключницею буду (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me