дойра
ДО́ЙРА, и, ж.
Ударний музичний інструмент на зразок бубна, поширений у країнах Близького та Середнього Сходу.
Перед грою дойру нагрівають на сонці або біля вогню для більшого натягнення мембрани, що сприяє чистоті й дзвінкості звучання (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дойра — -и, ж. Ударний музичний інструмент типу бубна, поширений у країнах Близького та Середнього Сходу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дойра — Народний ударний інструмент з родини мембранофонів, подібний до бубна і поширений в країнах Близького та Середнього Сходу. Звук видобувають пальцями та кистями рук. Застосовується в ансамблях та оркестрах. Словник-довідник музичних термінів
- дойра — дойра́ (тюрк.) узбецький, таджицький, уйгурський музичний інструмент типу бубна. Словник іншомовних слів Мельничука