докруж

ДОКРУ́Ж, присл., розм., рідко.

Те саме, що дооко́ла.

Там одинокий фільварок на узвишші, звідти добре проглядається все докруж (Є. Доломан);

Докруж висіла така тиша, що й їхні глухі голоси, й тупіт коней по вогкій землі здавалися геть чужими й недоречними (І. Білик).