докторантка

ДОКТОРА́НТКА, и, ж.

Жін. до доктора́нт.

Докторантка у своїй роботі окреслила місце соціальної організації в розвитку української духовної культури ХVІ–ХVII ст. (з наук. літ.);

Наша докторантка, готуючи наукову роботу про кримських татар, рік провела в Криму (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me