докторантка
ДОКТОРА́НТКА, и, ж.
Жін. до доктора́нт.
Докторантка у своїй роботі окреслила місце соціальної організації в розвитку української духовної культури ХVІ–ХVII ст. (з наук. літ.);
Наша докторантка, готуючи наукову роботу про кримських татар, рік провела в Криму (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me