докупки

ДОКУ́ПКИ, присл.

Пестл. до доку́пи.

Під мостом бився об палі вихор, згортав докупки сухий очеретяний лист і гнав його в берег (Григір Тютюнник);

– Вночі перед світом, .. ми, збившись докупки, плакали, плакали й плакали... (М. Куліш).