докупоньки
ДОКУ́ПОНЬКИ, присл.
Пестл. до доку́пки.
Такі очі, такі брови, Така й голівонька. Як зійдемось докупоньки – Люба розмовонька (з народної пісні);
А твої вустонька, а твої губоньки – Звелись пелюстоньки з вогнем докупоньки (І. Драч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me