докупоньки

ДОКУ́ПОНЬКИ, присл.

Пестл. до доку́пки.

Такі очі, такі брови, Така й голівонька. Як зійдемось докупоньки – Люба розмовонька (з народної пісні);

А твої вустонька, а твої губоньки – Звелись пелюстоньки з вогнем докупоньки (І. Драч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me