докінчуватися

ДОКІ́НЧУВАТИСЯ, ується, недок., ДОКІНЧИ́ТИСЯ, чи́ться, док.

1. Доходити до кінця, закінчуватися.

– Ні, – перебив їх Володимир, – імператорам нічого думати й гадати. Руські люди терпеливі, але всяке терпіння докінчується... (С. Скляренко).

2. тільки недок. Пас. до докі́нчувати.

Із будов, які лише докінчувалися коштом Івана Мазепи, згадаємо Спаську церкву (з наук.-попул. літ.).