доленосний

ДОЛЕНО́СНИЙ, а, е, уроч.

Дуже важливий; який визначає долю кого-, чого-небудь.

Ми повинні вирішити, чи починати наш рух 29–30 вересня тут, на місці, чи йти підтримати прикордонну смугу, де розгорнуться доленосні події (В. Шкляр);

Потреба суспільства в Шевченковому слові незмірно зросла: українська нація шукала в ньому дороговказу до розв'язання доленосних проблем свого історичного буття (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me