долитий
ДОЛИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до доли́ти.
А під горою річка, знай, текла Та все повніла, хтозна-чим долита (І. Багряний);
Птахи летять до літа, Жовтень – під мокрим плащем. Чаша моя долита Вже не вином, а дощем (П. Воронько);
Запам'ятайте: навіть невелика кількість води, долита вами до тосолу, руйнує захисну плівку присадок (з наук.-попул. літ.);
Долиті втретє Тарасом келихи з перваком швидко розв'язали чоловікам язики (із журн.);
* Образно. Помолоділий, долитий силою, Дунай по луках розкрилився (з газ.);
// доли́то, безос. пред.
* Образно. По скарб єгипетський сягнули ніжні руки І забуття бальзам долито до вина (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me