долитий

ДОЛИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до доли́ти.

А під горою річка, знай, текла Та все повніла, хтозна-чим долита (І. Багряний);

Птахи летять до літа, Жовтень – під мокрим плащем. Чаша моя долита Вже не вином, а дощем (П. Воронько);

Запам'ятайте: навіть невелика кількість води, долита вами до тосолу, руйнує захисну плівку присадок (з наук.-попул. літ.);

Долиті втретє Тарасом келихи з перваком швидко розв'язали чоловікам язики (із журн.);

* Образно. Помолоділий, долитий силою, Дунай по луках розкрилився (з газ.);

// доли́то, безос. пред.

* Образно. По скарб єгипетський сягнули ніжні руки І забуття бальзам долито до вина (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. долитий — доли́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. долитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до долити. Великий тлумачний словник сучасної мови