доліхоцефал
ДОЛІХОЦЕФА́Л, ДОЛІХОКЕФА́Л, а, ч., антр.
Людина, для якої характерна доліхоцефалія.
Доліхоцефали характеризуються переважно правобічним відтоком крові (з наук. літ.);
Серед кельтів часто зустрічався змішаний тип нордичних доліхокефалів і альпійських брахікефалів (з наук. літ.);
Москва, Ока, Кама – це цілком фінські слова. А кістяки з поховань у тих місцях належать доліхоцефалам (з наук.-попул. літ.);
Найбільше довгоголових блондинів знаходимо на Помор'ї, але й там чистих доліхоцефалів є лише 18 % (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доліхоцефал — доліхоцефа́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- доліхоцефал — доліхокефал, -а, ч. Людина, в якої відношення ширини голови до її довжини становить менше 75,9%. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доліхоцефал — Довгоголовий Словник чужослів Павло Штепа
- доліхоцефал — доліхоцефа́л, доліхокефа́л (від грец. δόλιχος – довгий і ...цефал) людина, в якої відношення ширини голови до її довжини становить менше як 75%. Словник іншомовних слів Мельничука