доліхоцефалічний
ДОЛІХОЦЕФАЛІ́ЧНИЙ, а, е, антр.
Видовжений, витягнутий, довгоголовий.
Визначено два переважних типи форми великого потиличного отвору – брахі- та доліхоцефалічний (з наук. літ.);
Лікар зробив такий висновок: у новонародженого хлопчика доліхоцефалічний череп, мікростома, вузькі очні щілини, деформовані вушні раковини (з навч. літ.);
Японські вищі касти і досі мають доліхоцефалічні й узагалі нордичні расові ознаки (із журн.);
До порід собак із доліхоцефалічним черепом належать хорт і коллі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доліхоцефалічний — доліхокефалічний, -а, -е. Який має довгу, вузьку голову. Великий тлумачний словник сучасної мови