доліхоцефалічний

ДОЛІХОЦЕФАЛІ́ЧНИЙ, а, е, антр.

Видовжений, витягнутий, довгоголовий.

Визначено два переважних типи форми великого потиличного отвору – брахі- та доліхоцефалічний (з наук. літ.);

Лікар зробив такий висновок: у новонародженого хлопчика доліхоцефалічний череп, мікростома, вузькі очні щілини, деформовані вушні раковини (з навч. літ.);

Японські вищі касти і досі мають доліхоцефалічні й узагалі нордичні расові ознаки (із журн.);

До порід собак із доліхоцефалічним черепом належать хорт і коллі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доліхоцефалічний — доліхокефалічний, -а, -е. Який має довгу, вузьку голову. Великий тлумачний словник сучасної мови