домислення
ДОМИ́СЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. доми́слити і доми́слитися.
Імплікація є вельми дієвою на глибинному рівні, у процесах домислення, переосмислення прихованого змісту (з наук. літ.);
Притча є відкритою структурою, що потребує домислення (з наук.-попул. літ.);
Надихнула мене чарівна народна пісня “Гуси-лебеді”. Моя пам'ять береже дитячі роки. Це по-перше. По-друге, художнє домислення. У творі переплелися враження дитини і досвід дорослої людини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me