домислення

ДОМИ́СЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. доми́слити і доми́слитися.

Імплікація є вельми дієвою на глибинному рівні, у процесах домислення, переосмислення прихованого змісту (з наук. літ.);

Притча є відкритою структурою, що потребує домислення (з наук.-попул. літ.);

Надихнула мене чарівна народна пісня “Гуси-лебеді”. Моя пам'ять береже дитячі роки. Це по-перше. По-друге, художнє домислення. У творі переплелися враження дитини і досвід дорослої людини (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me