домовляння

ДОМОВЛЯ́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. домовля́ти і домовля́тися.

З дітьми після 4 років цілком добре спрацьовує методика домовляння фраз. Це може бути непоганим педагогічним прийомом (із журн.);

Не втома спонукала Ярослава перервати домовляння з митрополитом: хто править державою, повинен забувати про втому (П. Загребельний);

Домовляння та компроміси за лаштунками публічності у політичних колах є нормою (з газ.).

2. Те саме, що домо́вини.

У центральних районах України домовляння про шлюб мало аж чотири етапи: допити, рушники, оглядини і заручини (із журн.).