домофон

ДОМОФО́Н, а, ч.

Електронний переговірний пристрій, признач. для системи контролю доступу до приміщень.

Чергова сестра кинулася до ліфта в хірургічний льох. – Давайте номер два до операційної! – гукнула вона в домофон (Ю. Смолич);

Міська еліта отримала квартири у мадярському домі з гаражами і домофонами (Т. Прохасько);

За числом абонентів домофони поділяються на малоабонентські й багатоабонентські (з наук.-попул. літ.).