домінат
ДОМІНА́Т, у, ч., іст.
Необмежена монархія, встановлена в Римській імперії з часів імператора Діоклетіана (друга половина ІІІ ст.).
Домінат – умовний термін, яким позначають політичну систему пізньої Римської імперії (IІІ–V ст.) (з наук.-попул. літ.);
Із 284 р. в Римі встановлюється домінат. Це вже відкрито монархічний лад типу східної деспотії. Рештки старих республіканських установ зникають (з навч. літ.);
Система державного управління Візантії була логічним продовженням традицій домінату, започаткованого Діоклетіаном у 284 році (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- домінат — доміна́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- домінат — -у, ч. 1》 Необмежена рабовласницька монархія, що встановилася в Римській імперії в кінці 3 ст. н. е. 2》 Зверхність, панування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- домінат — доміна́т (лат. dominatus – панування, єдиновладдя) необмежена рабовласницька монархія, що встановилася в Римській імперії в кінці 3 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- домінат — Форма правління Рим. імперією після періоду принципату, запроваджена Діоклетіаном; зростання імператорського абсолютизму й прийняття сх. придворного церемоніалу. Універсальний словник-енциклопедія