дообладнання

ДООБЛАДНА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. дообладна́ти.

Дообладнання оранжереї на космічному кораблі вимірювальною системою дало змогу контролювати умови зовнішнього середовища під час польотних експериментів (з наук. літ.);

Дослідники опрацьовують здобутки двомісячної наукової вахти в океані, а їхня плавуча лабораторія вирушила до Балтики, де відбудеться її дообладнання (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дообладнання — дообладна́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дообладнання — -я, с. Дія за знач. дообладнати. Великий тлумачний словник сучасної мови