дообстежувати
ДООБСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДООБСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.
Додатково обстежувати кого-, що-небудь.
Наша приватна лікарня також дообстежує хворих із сумнівними діагнозами (з мови реклами);
Аналізатор крові дає лікареві підказку, що саме людина має дообстежити і яких профілактичних заходів має вжити, щоб залишатися здоровою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me