дообстежувати

ДООБСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДООБСТЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що.

Додатково обстежувати кого-, що-небудь.

Наша приватна лікарня також дообстежує хворих із сумнівними діагнозами (з мови реклами);

Аналізатор крові дає лікареві підказку, що саме людина має дообстежити і яких профілактичних заходів має вжити, щоб залишатися здоровою (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me