допалювач
ДОПА́ЛЮВАЧ, а, ч.
Пристрій для окиснення (допалювання) горючих складників шкідливих газів із метою зменшення забруднення довкілля.
У процесі потрапляння відпрацьованих газів у допалювачі відбувається допалювання продуктів неповного згоряння у факелі (з навч. літ.);
Допалювач повинен мати два датчики температури з термопарами (із журн.);
На Рівненській атомній електростанції створена система допалювачів водню, якої, на жаль, не було на “Фукусімі” (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- допалювач — Пристрій в автомобілях для окислення (допалювання) горючих складових вихлопних газів з метою зменшення їх токсичності; термічний або каталітичний. Універсальний словник-енциклопедія