1. Словник української мови у 20 томах

доплутати

ДОПЛУ́ТАТИ див. доплу́тувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доплутати — доплу́тати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. доплутати — -аю, -аєш, док., доплутувати, -ую, -уєш, недок., розм. 1》 перех. Закінчити плутати що-небудь. 2》 неперех., рідко. Те саме, що доплестися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доплутати — ДОПЛУ́ТАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. перех. Закінчити плутати що-небудь. 2. неперех., рідко. Те саме, що доплести́ся. Голова упала на груди; руки обвисли, мов не його руки, а приставлені.. Доплутавши до постелі, він ліг (Мирний, І, 1954, 325). Словник української мови в 11 томах